14 вересня у Румунії сталася пожежа біля збройного заводу Carfil у Брашові, після чого Служба розвідки країни викрила диверсійну мережу. До угруповання входили громадяни України та Білорусі, затримані в Німеччині та Польщі.
Румунська розвідка викрила диверсійну мережу, координація якої йшла з Росії.
Як зазначають у Румунській службі інформації (SRI) та Дирекції з розслідування злочинів організованої злочинності й тероризму (DIICOT), правоохоронні органи пов’язують це угруповання з інцидентом 14 вересня 2026 року, коли на промисловому майданчику в Брашові сталася пожежа біля підприємства CARFIL SA, дочірньої структури державного концерну CN Romarm. У результаті постраждали офіси кількох компаній, а вогонь охопив промислову будівлю площею близько 1000 кв. м, у якій розташовувалися два автосервіси, станція технічного огляду автомобілів та автомийка, про що повідомило румунське суспільне радіо.
Розслідування підтвердило причетність до спроби підпалу кількох громадян колишніх радянських республік, які проживають у країнах Європейського Союзу. Через їхню протиправну активність зараз йдуть судові заходи як усередині Румунії, так і в тісній координації з компетентними установами інших європейських країн. Роком раніше Польща та Румунія затримали вісьмох людей в іншій справі про ймовірну російську диверсійну операцію. Їх підозрювали в причетності до плану відправлення в Україну посилок, які мали вибухнути.
Арешти в Німеччині та Польщі та ордери в Бухаресті
За даними слідства, яке веде DIICOT, фігурантами справи є один українець і двоє білорусів. Двох підозрюваних затримали на території Німеччини, де вони готували аналогічні злочини.
Третього учасника виявили у Польщі в понеділок.
Апеляційний суд Бухареста видав європейські ордери на арешт усіх трьох підозрюваних заочно. Румунська влада наразі працює над екстрадицією затриманих осіб до Румунії для проведення подальших судових процедур.
Спроби атак на європейський оборонний ринок
Діяльність викритої групи не обмежувалася лише румунською територією. Російські куратори визначили для неї цілий перелік об’єктів у регіоні, куди входили державні та приватні підприємства з виробництва озброєння, а також інша військова і промислова інфраструктура.
Протягом року українські та румунські відомства фіксували й інші спроби атак. Зокрема, цілями ставали міжнародні військові об’єкти та місця, де проходять підготовку українські військовослужбовці. Згідно із заявою, яку оприлюднив президент Нікушор Дан, країна стикається з гібридною війною Москви, що також включає вторгнення безпілотників у повітряний простір, кібератаки, дезінформаційні кампанії та напади на вантажні судна поблизу румунських вод, де за три тижні біля узбережжя Румунії та Болгарії під удари потрапили щонайменше вісім суден і загинули чи зникли безвісти близько 34 моряків.
Повідомляється, що це робиться для «запугивания, подрыва оборонного потенциала и ослабления вклада государств в европейскую и региональную безопасность», передает Kyiv Post.
Методи вербування та конспірація у мережі
Спецслужби зазначають, що залучення виконавців зазвичай починається через соціальні мережі. Спочатку завербованим пропонують грошову винагороду за нескладні завдання — наприклад, спостереження чи фотографування певних об’єктів. З часом вимоги зростають і можуть призводити до диверсій, підпалів чи вбивств, а в разі відмови організатори застосовують тиск і шантаж, експлуатуючи фінансову вразливість, залежності чи кримінальне минуле.
Для приховування особистих даних та пересування учасники мережі використовують транспорт, орендоване житло й платіжні засоби на чужі імена, а також іноземні SIM-картки і зашифровані месенджери. Компетентні органи, серед яких Служба розвідки спільно з Управлінням розслідування злочинів організованої злочинності та тероризму, Генеральним директоратом розвідки Міністерства національної оборони та Міністерством внутрішніх справ, продовжують перевірки.
Продолжение темы
